Природознавство 5 клас.
§ 48.Заповідники, заказники, національні парки
Перейдіть за посиланнямhttps://m.youtube.com/watch?feature=youtu.be&v=_YQz2cMs3p4
У державі важливою справою є створення природоохоронних територій — заповідників, заказників, національних парків тощо.
В Україні існує 20 заповідників, 303 заказники, 17 національних природних парків.
Ознайомимося з ними ближче.
Заповідники України. їх створюють з метою збереження в природному стані певних видів організмів і проведення наукових досліджень.
Серед 20 заповідників України найбільшими за територією і масштабами наукових досліджень є Асканія-Нова, Чорноморський, Дунайський, Карпатський, Кримський.
Заповідники — природоохоронні території, створені для збереження видів живих організмів та виконання наукових досліджень.
Заповідник Асканія-Нова — унікальний куточок природи в Херсонській області, своєрідний музей під відкритим небом, де збереглися неораний степ, стародавні кургани, раніше створені жителями цих земель кам’яні статуї. Це перший заповідник України, закладений понад сто років тому. На території заповідника розташований Український науково-дослідний інститут тваринництва степових районів Асканія-Нова.
Із часу заснування заповідника і до наших днів у ньому існує зоопарк Асканія-Нова. За кількістю видів тварин і науковою роботою йому немає рівних серед країн СНД. Він є одним із найкращих у світі. Щорічно його відвідують близько 68 тис. осіб. У зоопарку утримуються 114 видів тварин, у тому числі такі, що перебувають під загрозою зникнення (мал. 186).
Пригадайте, для чого створюють заповідники і ботанічні сади.
Дізнайтеся, які природоохоронні території є у вашій області.
Мал. 186. Тварини заповідника Асканія-Нова: а — антилопа Канна; б — фазан; в — кінь Пржевальського
В Асканії-Новій розводять і вивчають копитних тварин степів, саван, пустель і гірських районів, навколоводних птахів та рідкісних птахів степу.
Площа заповідника майже в 40 разів більша за площу Києва. У заповіднику близько 1300 видів тварин і 480 видів дерев, кущів, трав. Із занесених у Червону книгу рослин тут ростуть ковила українська, рябчик великий, тюльпан Шренка, тюльпан скіфський, який, крім Асканії, ніде не трапляється.
Мал. 187 Дунайський заповідник
Мал. 188. Тварини Карпатського заповідника: а — тинівка альпійська; б — ведмідь бурий
Дунайський заповідник створений для охорони водно-болотних екосистем. Тут зберігається унікальний куточок природи з колоніями різноманітних птахів на морських мілководдях, величезні за площею зарості очерету, лілій і водного горіха (мал. 187).
Найбільший за площею Чорноморський заповідник створений для охорони гніздових і перелітних птахів, а також причорноморських степів і солончаків.
У Карпатському заповіднику збережені екосистеми, де живуть бурий ведмідь, кіт лісовий, саламандра плямиста, рідкісні види кажанів (мал. 188). На його території ростуть рідкісні рослини, серед них є ті, які занесено до Червоної книги (мал. 189). Це лілія лісова, нарцис вузьколистий, сон білий та ін. На території заповідника є унікальний куточок, що зветься Долиною нарцисів. Цю рослину в заповідних умовах вдалося зберегти у великій кількості. На його території працює єдиний в Україні Музей екології гір та історії природокористування Карпат.
Мал. 189. Рослини Карпатського заповідника: а — смереки; б — нарцис вузьколистий
Заказники. У заказниках здійснюють охорону певної ділянки екосистеми, наприклад, ділянки зростання рідкісних рослин чи мешкання якогось виду тварин. Кожна область України має свої заказники.
Заказник Брище (мал. 190) створено в 1964 р. у Березнівському районі Рівненської області з метою охорони та збільшення чисельності бобрів.
Прикладом заказника державного значення, створеного в 1974 р. для охорони занесеної до Червоної книги України сосни кедрової європейської, є заказник Горгани (мал. 191). Він розташований у Тячівському районі Закарпатської області. Деревам тут понад 180 років, окремим — до 280-300 років.
Національні природні парки. Це мальовничі куточки природи, призначені для ознайомлення жителів країни з її видатною природною спадщиною. У парках вдається краще зберегти рослини, тварин, гриби. До парків прокладено туристичні маршрути, організовуються екскурсії. Відомі на всю Україну такі національні парки: Карпатський, Шацький, Синевир, Подільські Товтри, Яворівський, Сколевські Бескиди та ін. Зовсім недавно в Києві створено національний природний парк — Голосіївський парк імені Максима Рильського (мал. 192). Великі площі тут займають штучні насадження дерев, каскад ставків, ділянка вільхового лісу.
Мал. 190. Заказник Брище
Природний заказник «Горгани» (поштова марка)
Мал. 191 Заказник Горгани
Мал. 192. Голосіївський парк імені Максима Рильського
&47.Охорона природи. Червона книга України
Охороняти природу - означає створювати сприятливі умови для існування живих істот і запобігати їхньомузнищенню, не вилучати з природи більше, ніж може відновитися природним шляхом. Тож охорона природи полягає у здійсненні заходів, спрямованих на збереження, відтворення, раціональне використання природних багатств.
• Міжнародне співробітництво у справі охорони природи
Учені світу працюють над поліпшенням стану навколишнього природного середовища. Вони вивчають екосистеми в особливо забруднених місцевостях, виявляють вплив природних чинників і господарської діяльності
людини на середовище життя організмів, визначають шляхи поліпшення умов існування живих істот. Міжнародне співробітництво з охорони природи виявляєтьсяу створенні таких організацій, як Грінпіс (перекладаєтьсяяк «Зелений світ»), Міжнародну спілку охорони природиі природних ресурсів, міжнародних фондів охорони природи та інші
Підписані та діють міжнародні угоди, що зобов’язують різні країни світу спільними зусиллями охороняти природу. В усіх країнах створюють природоохоронні території,люди об’єднуються у групи, що опікуються долею мешканців природи, вивчають рідкісні і зникаючі види організмів, сприяють їхній охороні та збереженню. ВидаютьЧервоні книги, до яких заносять тварин, рослини, гриби,яким загрожує зникнення на території окремих держав.
• Як ^ наша ^ держава дбає про ^ охорону природи
В Україні охороною природи опікуються спеціальні організації та установи, видано укази про охорону повітря, води, ґрунту, створено Червону книгу України -природоохоронний документ державного значення. Книгаскладається з двох частин - Тваринний і Рослинний світ.
Книга тривог і надій
За тривалий час існування нашої планети зникло назавжди багато живих істот, проте в наші дні це небезпечне явище прискорилося. Вважають, що жива істота перебуває в небезпеці, коли загальна кількість особин, які схожіз нею за будовою і властивостями, менша ніж тисяча абонароджується менше особин, ніж помирає.
Червону книгу України називають книгою тривоги і надії тому, що вона містить відомості про рідкісні тазникаючі види тварин, рослин і грибів, поради щодозбільшення їх чисельності на українській землі.
До Червоної книги України щонайперше потрапляють види, яким загрожує вимирання, тобто повне зникнення.Їх називають зникаючими, або вимираючими. Серед рослин такими є підсніжник білосніжний, первоцвіт, крокус, цибуля ведмежа, зозулині черевички та інші (мал.177). До цього переліку входять усі види ковили - рослини, яка з давніх-давен була окрасою українських степів. Та розорюванням степів і випасанням худоби людинаприрекла ковилу на вимирання.
До Червоної книги України занесено також організми, які мешкають лише в України і лише на певній її території. Тому наша держава несе відповідальність за їхнєзбереження перед усією планетою. Таким видом є тюльпан скіфський, що зростає в заповіднику «Асканія-Нова»на Херсонщині.
В Україні існують закони, за якими рослини і тварини, занесені до Червоної книги, підлягають особливій охороні на всій території держави. Ці закони визначаютьшляхи охорони та відтворення рідкісних видів. Це,зокрема, заборона або обмежене їх використання, створення сприятливих умов для утримання й розведеннярідкісних видів (у зоопарках, ботанічних садах, розплідниках), здійснення наукових досліджень з метою охорониі відтворення організмів, занесених до Червоної книги.
Порушники цих законів - браконьєри - несуть покарання за знищення чи ушкодження живих істот, занесених до Червоної книги України. Стягнення штрафів чекає на тих, хто зриває та купує квітнучі навесні під-сніжник білосніжний, сон великий та інші первоцвіти.
Існує Зелена книга України, у якій уміщено відомості про природні угруповання, що підлягають охороні.
Охорона природи - здійснення заходів, спрямованих на збереження, відтворення, раціональне використання природних багатств.
Охороняти природу може кожна людина.
У нашій державі діють спеціальні закони, спрямовані на охорону навколишнього середовища від забруднень, на збереження природного біо-різноманіття.
Червона книга України є державним документом, який містить відомості про зникаючі види рослин, тварин, грибів і поради щодо їхнього примноження.
• Міжнародне співробітництво у справі охорони природи
Учені світу працюють над поліпшенням стану навколишнього природного середовища. Вони вивчають екосистеми в особливо забруднених місцевостях, виявляють вплив природних чинників і господарської діяльності
людини на середовище життя організмів, визначають шляхи поліпшення умов існування живих істот. Міжнародне співробітництво з охорони природи виявляєтьсяу створенні таких організацій, як Грінпіс (перекладаєтьсяяк «Зелений світ»), Міжнародну спілку охорони природиі природних ресурсів, міжнародних фондів охорони природи та інші
Підписані та діють міжнародні угоди, що зобов’язують різні країни світу спільними зусиллями охороняти природу. В усіх країнах створюють природоохоронні території,люди об’єднуються у групи, що опікуються долею мешканців природи, вивчають рідкісні і зникаючі види організмів, сприяють їхній охороні та збереженню. ВидаютьЧервоні книги, до яких заносять тварин, рослини, гриби,яким загрожує зникнення на території окремих держав.
• Як ^ наша ^ держава дбає про ^ охорону природи
В Україні охороною природи опікуються спеціальні організації та установи, видано укази про охорону повітря, води, ґрунту, створено Червону книгу України -природоохоронний документ державного значення. Книгаскладається з двох частин - Тваринний і Рослинний світ.
Книга тривог і надій
За тривалий час існування нашої планети зникло назавжди багато живих істот, проте в наші дні це небезпечне явище прискорилося. Вважають, що жива істота перебуває в небезпеці, коли загальна кількість особин, які схожіз нею за будовою і властивостями, менша ніж тисяча абонароджується менше особин, ніж помирає.
Червону книгу України називають книгою тривоги і надії тому, що вона містить відомості про рідкісні тазникаючі види тварин, рослин і грибів, поради щодозбільшення їх чисельності на українській землі.
До Червоної книги України щонайперше потрапляють види, яким загрожує вимирання, тобто повне зникнення.Їх називають зникаючими, або вимираючими. Серед рослин такими є підсніжник білосніжний, первоцвіт, крокус, цибуля ведмежа, зозулині черевички та інші (мал.177). До цього переліку входять усі види ковили - рослини, яка з давніх-давен була окрасою українських степів. Та розорюванням степів і випасанням худоби людинаприрекла ковилу на вимирання.
До Червоної книги України занесено також організми, які мешкають лише в України і лише на певній її території. Тому наша держава несе відповідальність за їхнєзбереження перед усією планетою. Таким видом є тюльпан скіфський, що зростає в заповіднику «Асканія-Нова»на Херсонщині.
В Україні існують закони, за якими рослини і тварини, занесені до Червоної книги, підлягають особливій охороні на всій території держави. Ці закони визначаютьшляхи охорони та відтворення рідкісних видів. Це,зокрема, заборона або обмежене їх використання, створення сприятливих умов для утримання й розведеннярідкісних видів (у зоопарках, ботанічних садах, розплідниках), здійснення наукових досліджень з метою охорониі відтворення організмів, занесених до Червоної книги.
Порушники цих законів - браконьєри - несуть покарання за знищення чи ушкодження живих істот, занесених до Червоної книги України. Стягнення штрафів чекає на тих, хто зриває та купує квітнучі навесні під-сніжник білосніжний, сон великий та інші первоцвіти.
Існує Зелена книга України, у якій уміщено відомості про природні угруповання, що підлягають охороні.
Охорона природи - здійснення заходів, спрямованих на збереження, відтворення, раціональне використання природних багатств.
Охороняти природу може кожна людина.
У нашій державі діють спеціальні закони, спрямовані на охорону навколишнього середовища від забруднень, на збереження природного біо-різноманіття.
Червона книга України є державним документом, який містить відомості про зникаючі види рослин, тварин, грибів і поради щодо їхнього примноження.
https://m.youtube.com/watch?v=w5_qeqIA67E&feature=youtu.be
Домашнє завдання
Завдання виконати до 24.05 *
Виконати онлайн тести
Повторити параграфи 45-48
* Завдання на 15.05 - 19.05 *
Зміни в природі, що виникають унаслідок природних чинників і діяльності людини.
Екологічні проблеми та їх розв'язування.
& 45 - 46,
Перейдіть за посиланням https://m.youtube.com/watch?v=iADQf8rFK3s
https://m.youtube.com/watch?feature=youtu.be&v=JI-jR9pNBqE
§ 45. ЛЮДИНА - ЧАСТИНА ПРИРОДИ. ЗМІНИ В ПРИРОДІ
• Як змінюються зв’язки людини з природою
Тобі відомо, що людина є частиною природи. Як будь-яка жива істота на нашій планеті людина дихає, живиться, розмножується, росте. Для цього їх потрібні кисень, вода, поживні речовини, тепло. Ними людина завдячує природі: рослини виділяють кисень, водойми є джерелом води, завдяки рослинам і тваринам отримують продукти харчування, а також матеріали, з яких виготовляють одяг, будують споруди, створюють різні прилади тощо. Отже, людина залежить від природи. Упродовж свого історичного розвитку людина різним чином вивчала природу, пристосовувалася до неї, намагалася використати її для свого блага. Спершу людина мало втручалася у природне середовище свого життя. Проте з часом вона досягла неабияких успіхів у його освоєнні та перетворенні. І це порушило звичне існування природи.
Вплив людини на природу ставав дедалі помітнішим. Ліси, якими колись були вкриті неосяжні простори суходолу на Землі, масово вирубували. На їхньому місці зводили будинки, дороги і мости (мал. 167). З надр Землі почали видобувати у великій кількості корисні копалини, що також змінювало місцевість. Отже, людина поліпшувала середовище свого існування. А що відбувалося з природою?
Мал. 167. Вплив людини на природу
• Як природа змінюється під впливом людини
Потрапивши у велике місто, бачиш безліч найрізноманітнішого автотранспорту, висотні будинки, яскраве свічення вітрин, широкі асфальтовані проспекти. І все це створила людина. Людина господарює на планеті: будує водосховища, вирубує ліси, осушує болота, прокладає дороги і тунелі, видобуває корисні копалини тощо (мал. 167). Цим вона руйнує оселю багатьох тварин і місця зростання рослин, знищує організми, забруднює повітря, водойми, ґрунти. Такими своїми діями вона спричинює у природі зміни, через які потерпає і сама. Природа починає «віддячувати» їй забрудненим повітрям, неякісною питною водою, шкідливими домішками у продуктах харчування.
Усвідомивши це, людина багато чого робить для збереження природи. Великі масиви зелених насаджень, квітники, родючі поля, зарибнені ставки, зоопарки - це позитивний вплив людини на природу, та, на жаль, цього не досить.
• Як природа змінюється під дією природних чинників
Усі тіла природи зазнають змін під впливом Сонця, води, вітру. І хоча гори видаються незмінними, насправді постійно відбуваються явища, що так чи інакше змінюють їх. Мине багато часу, і станеться помітна зміна - гори стануть нижчими. Біля їхнього підніжжя можна буде бачити уламки у вигляді великих брил, дрібних камінчиків, пісок. Це наслідок руйнування гірських порід. Навіть міцний і довговічний граніт під впливом різних чинників урешті-решт перетворюється на глину та пісок.
Нагрівання сонцем твердих порід вдень і різке охолодження уночі, що триває довгі роки, призводять до утворення тріщин і розломів, які заповнює дощова вода. Замерзаючи, вона розширюється сама та розширює щілини в гірській породі. Будучи розчинником, вода поступово розчиняє речовини в одних місцях і переносить їх в інші. Омиваючи береги морів, океанів, річок, хвилі теж змінюють природу.
Ґрунти руйнуються через розмивання водою під час сильних злив і різкого танення снігу. На схилах вони взагалі можуть змиватися водою, при цьому утворюються яри. Стрімкі потоки дощової води розмивають ґрунт, утворюючи в ньому заглибини. Після сильного дощу така заглибина може досягати понад півметра (мал. 168).
Мал. 168. Розмивання ґрунту потоками дощової води
Унаслідок розмивання гірських порід підземними водами виникають пустоти різних розмірів. Так утворюються печери. Їхня довжина може сягати десятків метрів.
Як бачиш, вода є природним чинником настання змін у природі.
Повітря теж причетне до змін у природі. Протягом мільйонів років високі гірські хребти вивітрюються, стають нижчими та пологішими і можуть взагалі перетворитися на рівнини.
Вітри, що поширюються з дуже великою швидкістю, зносять ґрунт, переносять пісок над поверхнею землі, формуючи піщані пагорби різної форми - дюни і бархани. Не без допомоги вітру утворюються кам’яні скелі химерних форм. Вітри-буревії ламають гілки і стовбури дерев, навіть можуть вирвати їх з коренем (мал. 169).
Мал. 169. Зміни в природі під дією вітру
Руйнівну силу вітру та води істотно послаблюють зелені насадження. Ось чому на відкритих місцевостях висаджують лісосмуги.
Отже, під дією природних чинників: Сонця, води й вітру - у природі виникають зміни. Вони відбуваються поступово і тривають багато років.
• Які зміни відбуваються у природі раптово
Проте у природі трапляються і раптові зміни - це повені, виверження вулканів, землетруси. Під час виверження вулканів розжарені речовини із земних надр виливаються назовні (мал. 170). Масивні потоки розжареної маси, густий дим над вулканом змінюють усе навкруги. На прилеглих територіях гинуть рослини і тварини. Не менш важкими для природи є наслідки землетрусів. У місцях землетрусів земна поверхня піднімається, опускається, вигинається, тріскається, тобто різко змінюється її форма (мал. 171). Землетруси й виверження вулканів дуже небезпечні природні явища, бо за лічені хвилини можуть заподіяти багато лиха, забрати життя людей.
Мал. 170. Виверження вулкана
Мал. 171. Наслідки землетрусу
Підсумки
• Людина є частиною природи і тісно з нею пов’язана.
• Своєю господарською і природоохоронною діяльністю людина значно впливає на природу.
• Природа змінюється під впливом природних чинників.
Сторінка природодослідника
Проведи спостереження. Літньої днини побувай у парку, лісі чи лісосмузі. Порівняй своє самопочуття в цих місцях з тим, коли ти перебуваєш у кімнаті, на подвір’ї чи на вулиці великого міста. Де тобі ліпше почувається, де ти відчуваєш більшу прохолоду?
Зроби висновок про те, як перебування на природі впливає на самопочуття людини.
Запитання і завдання
1. Наведи приклади впливу людини на природу.
2. Як на людину впливає жива і нежива природа? Наведи приклади.
3. На підставі яких природних явищ виникло прислів’я: «Вода камінь точить»?
4*. Поясни, як ти розумієш вислів «людина - частина природи».
§ 44. ЕКОСИСТЕМИ
• Що таке екосистема
Екосистемою називають сукупність організмів, які мешкають на спільній території в певних умовах середовища існування і взаємодіють між собою. Одні екосистеми можуть існувати без участі людини, тому називаються природними, як-от ліс, лука, річка, озеро, болото (мал. 163, 1, 2). Інші екосистеми створює людина. Це штучні екосистеми, наприклад квітник, акваріум (мал. 163, 3, 4), ставок, поле, сад.
Екосистемою називають сукупність організмів, які мешкають на спільній території в певних умовах середовища існування і взаємодіють між собою. Одні екосистеми можуть існувати без участі людини, тому називаються природними, як-от ліс, лука, річка, озеро, болото (мал. 163, 1, 2). Інші екосистеми створює людина. Це штучні екосистеми, наприклад квітник, акваріум (мал. 163, 3, 4), ставок, поле, сад.
Мал. 163. Екосистеми: степ (1), річка (2), квітник (3) і акваріум (4)
• Який склад екосистеми
Як показано на малюнку 164, екосистема складається з організмів, які взаємодіють між собою, і чинників неживої природи, які на них впливають (світло, температура, вода та інші). Хоч якими б різними були організми однієї екосистеми, кожний з них виконує в ній Певну роль.
Рослини утворюють органічні речовини, використовуючи енергію світлових променів. Цими речовинами вони забезпечують не лише себе, а й інші організми. Тому в екосистемі рослини називають утворювачами.
Тварини споживають органічні речовини, створені рослиною, коли поїдають рослини або інших тварин. В екосистемі тварини виконують роль споживачів. Рослини і тварини, які входять до складу екосистеми, із часом помирають. Рештки відмерлих організмів руйнуються і перетворюються на неорганічні речовини завдяки діяльності таких мешканців ґрунту, як деякі комахи, дощові черв’яки, гриби і бактерії та інших. В екосистемі вони утворюють групу організмів під назвою руйнівники.
Розглянуті приклади показують взаємозв’язок між різними групами організмів в екосистемі на основі живлення. Одні організми є продуктами живлення для інших. Без цього екосистема не існувала б.
• Роль природних екосистем у природі та житті людини
Ліси називають «зеленими легенями» планети. Завдяки їм у повітря надходить велика кількість кисню. Корені дерев запобігають руйнуванню ґрунту, а їхні крони затримують шкідливі гази та пил. Цим ліси сприяють очищенню повітря. А ще ліс - домівка багатьох організмів.
• Пригадай і назви тварин лісу.
Ліс забезпечує людину деревиною, з якої виготовляють різні будівельні матеріали, меблі, папір, тканини тощо. Гриби, горіхи, ягоди, лікарські рослини - теж дари лісу. Чисте лісове повітря добре впливає на органи дихання, а тихе шелестіння листя і спів пташок діють заспокійливо на нервову систему. Тобто ліс має неабиякий оздоровчий вплив на людину.
Степи, луки, полонини людина використовує для випасання худоби, заготівлі сіна й лікарських рослин.
Прісні водойми (річки та озера) є оселею для багатьох мешканців, а також є джерелом питної води та води для зрошення полів і садів. Їхні мешканці - риби, раки, молюски - цінні продукти харчування.
Люди отримують естетичну насолоду, перебуваючи на прогулянках у природних екосистемах. Їхню красу передають художники, поети, композитори в своїх творах.
• Штучні екосистеми
Крім природних, існують штучні екосистеми: поле, сад, ставок, парк. Їх створює людина задля задоволення власних потреб. Поле, теплицю і сад - для отримання рослинних продуктів харчування, ставок - для розведення риби, парк - для відпочинку людей. Відомий тобі акваріум - теж штучна екосистема. Це не лише окраса приміщень. Акваріуми створюють також, щоб спостерігати за мешканцями водного середовища, вивчати вплив різних чинників на них, досліджувати зв’язки між водними організмами.
Важливі для свого харчового раціону овочі, борошно і крупи людина отримує завдяки рослинам. Для цього на полях вона вирощує пшеницю, жито, буряк, соняшник, картоплю, моркву та багато інших рослин.
Рослини, які людина спеціально вирощує для отримання певних продуктів, називають культурними рослинами, а відведені для їхнього вирощування місця - полем, теплицею і садом (мал. 165).
Мал. 165. Пшеничне поле (1) і яблуневий сад (2)
Основними організмами в екосистемі поля є культурні рослини. На їхній ріст і розвиток впливають відомі тобі чинники неживої природи: світло, тепло, вологість. Особливе значення має склад ґрунту, з якого культурні рослини отримують необхідні речовини. Чим більше поживних речовин містить ґрунт, тим кращим буде врожай.
• Пригадай, які ще організми, крім культурних рослин, є в екосистемі поля?
Інші рослини поля - бур’яни, наприклад осот і пирій. Вони перешкоджають нормальному живленню культурних рослин, відбираючи в них воду з поживними речовинами, затінюють посіви, спричиняють вилягання культурних рослин, заважають збиранню врожаю. Тож у догляді за полем людина знищує бур’яни.
В екосистемі поля є й тварини, насамперед комахи, польові миші, хом’яки, ховрахи, які знаходять притулок серед рослин поля і живляться ними. До тварин поля також належать мешканці ґрунту - черв’яки, комахи, різні мікроорганізми.
• Поміркуй, які зв’язки можуть виникати між рослинами і тваринами поля.
Садом називають насадження дерев і кущів, що тривалий час забезпечує людину їстівними плодами. Висаджування садів - давня традиція українського народу.
Основними організмами саду є рослини. Це фруктові дерева, наприклад яблуні, груші, вишні, сливи, а з кущів - смородина, аґрус, малина. Проте в саду мешкає чимало і тварин (мал. 166). Це птахи, які полюють на комах-шкідників та їхні личинки, бджоли, які беруть участь у запиленні, сонечка, які нищівно атакують попелиць - злісних споживачів соків рослин.
Мал. 166. Тварини-мешканці саду: дрозд (1), бджола (2), мурашки (3), сонечко (4), ропуха (5), турун (6)
Штучні екосистеми не можуть обійтися без втручання людини. Вона дбає про них, створюючи необхідні умови існування.
Підсумки
• Екосистема - сукупність організмів, які мешкають на спільній території, взаємодіють між собою та з умовами середовища.
• Між організмами екосистеми існують зв’язки, зумовлені отриманням поживних речовин і енергії.
• Штучні екосистеми створює і доглядає людина, наприклад парк, акваріум, квітник, поле, сад та інші.
Запитання і завдання
1.Яка роль рослин, тварин, грибів, бактерій в екосистемах?
2. Чи правильним є вислів «Рослини годують усіх»? Відповідь обґрунтуй.
3.Наведи приклади штучних екосистем. Для чого їх створює людина?
§ 43. Взаємозв’язки між організмами у природі
Взаємозв’язки між організмами. У природі організми живуть не відокремлено один від одного, а в оточенні інших організмів. Навіть поодинока сосна, яка височіє на скелі, зовсім не самотня. Її «сусідами» є різноманітні комахи, які живуть на стовбурі; зрідка пташка може сісти на гілку, щоб перепочити, а корені дерева оточені мешканцями ґрунту.
Сукупність організмів, які живуть на одній території,
називають угрупованням.
Між організмами в угрупованнях виникають різноманітні зв’язки (мал. 163). Досить часто вони пов’язані з живленням (харчуванням) організмів. Ці зв’язки називають харчовими, або ланцюгами живлення. Наприклад, зелені листки дерева об’їдає гусінь. Її з’їдає горобець, який стає здобиччю яструба. Запишемо цей ланцюг живлення в послідовності споживання одних організмів іншими:
Як бачимо, тваринні організми не можуть існувати без рослинних.
Оселяючись на дереві, гриби-трутовики використовують його як місце прикріплення і джерело поживних речовин. Гриб шкодить дереву, виснажуючи його і прискорюючи відмирання. Тому трутовики — справжні паразити.
Розгляньте малюнок 163. Поясніть, які взаємозв'язки між організмами ілюструють зображення а, б, в, г, ґ, д.
Мал. 163. Зв'язки між організмами: а) бджола — квітка; б) лев — зебра; в) гриб-трутовик—дерево; гусінь — рослина; ґ) птаха — пташенята; д) береза — підберезовик
А які зв’язки існують у лісі між білкою і лосем? Ці тварини живляться різними рослинами, тому корму в лісі для них вистачає. У цьому прикладі організми співіснують, не завдаючи один одному ні користі, ні шкоди.
У шлунку травоїдних тварин живуть бактерії, які допомагають перетравленню цупких стебел рослин. Бактерії полегшують тваринам травлення, а самі отримують домівку і поживні речовини. Отже, співжиття травоїдних тварин і цих бактерій взаємовигідне.
Зозулі, які на кілька місяців прилітають до нас із теплих країв, є одними з найкорисніших птахів лісу. Вони знищують багато шкідників. Зозуля з’їдає до 100 гусениць за день, у тому числі й тих, яких не їдять інші птахи. Від цього ліс має велику користь. Але зозуля підкладає свої яйця у гнізда дрібних комахоїдних птахів. Зозуленята, підростаючи, викидають із гнізда пташенят своїх нових батьків. Тобто зв’язки рослин і зозулі взаємовигідні, тоді як для пташенят, викинутих із гнізда, вони шкідливі.
При сумісному існуванні між організмами виникають взаємозв’язки.
Ярусність рослин лісу є прикладом співіснування рослинних організмів.
Мал. 164. Ярусність лісу
Деякі рослини мають пристосування, що захищають їх від поїдання тваринами. У глоду і шипшини — це колючки, у кропиви — жалкі волоски, у любистку — речовини із запахом, який відлякує комах.
У тварин також існують різноманітні пристосування до спільного існування. Наприклад, хижі птахи сова і яструб полюють на дрібних тварин, але сова це робить уночі, а яструб — удень. Тож вони не заважають живитись одне одному.
Деякі шапинкові гриби ростуть поблизу певних дерев: підосичник — під осикою, підберезовик—під березою. Це не випадково, адже їх грибниці обплітають корені цих дерев. У такий спосіб гриб отримує від дерева органічні речовини, а сам забезпечує його водою і неорганічними речовинами. Тож таке сусідство вигідне і грибу, і дереву.
Існують бульбочкові бактерії, які оселяються на коренях рослин і забезпечують їх життєво необхідним хімічним елементом Нітрогеном
Домашнє завдання
Які приклади взаємовигідного співіснування організмів вам відомі?
5. Опишіть можливі взаємозв’язки між окремими організмами із запропонованого переліку: коник, дуб, конюшина, синиця, грак, пшениця, гусінь, сова, миша.
Перейдіть за посиланням
https://m.youtube.com/watch?v=4 EolOFC3oVk
Запитання і завдання
Перейдіть за посиланням
https://m.youtube.com/watch?v=4 EolOFC3oVk
Запитання і завдання
На вибір 2 питання письмово до параграфу.
42.Грунтове середовище життя. Пристосування організмів до життя у грунті
Ґрунтове середовище — це ґрунт (верхній родючий шар Землі).
ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ґрунтового середовища:
• властива висока щільність, бо усе заповнене ґрунтом і ускладнює переміщення;
• недостатня кількість світла;
• мало кисню, з глибиною він зменшується;
• достатньо води;
• достатньо неорганічних і органічних речовин;
• незначні коливання температури.
• наявність речовин у різних агрегатних станах (часточки ґрунту містять речовини в твердому стані, є рідка вода і газоподібне повітря);
• загалом поживні речовини зосереджені в гумусі – верхньому шарі ґрунту.
Мешканці ґрунтового середовища:
• бактерії та гриби (розкладають відмерлі рештки організмів до неорганічних речовин);
• одноклітинні водорості;
• тварини (комахи, черв'яки, жуки, личинки, кроти, сліпаки);
• тварини наземно-повітряного і водного середовища, які будують різні укриття в ґрунті (борсуки, миші, комахи);
• середовище пронизують корені рослин (він є опорою, джерелом води і неорганічних речовин), грибниці грибів.
РОЛЬ МЕШКАНЦІВ ҐРУНТОВОГО СЕРЕДОВИЩА В ПРИРОДІ:
• прокладаючи ходи в ґрунті, розпушують його та забезпечують надходження повітря і води;
• завдяки бактеріям і дощовим черв'якам ґрунт поповнюється неорганічними речовинами;
• очищують планету від мертвих решток.
ПРИСТОСУВАННЯ ТВАРИН до ґрунтового середовища:
• міцні покриви тіла в жуків та мурашок;
• видовжене тіло у дощового черв'яка, личинки хруща;
• тіло вкрите слизом у черв'яків або коротким тонким хутром у крота;
• повзають завдяки гнучкому тонкому тілу дощовий черв'як, багатоніжки, личинка травневого хруща;
• наявність риючих кінцівок у крота, вовчка;
• великі передні зуби для вигризання ґрунту, вивернуті назовні долоні для відкидання землі в крота;
• через брак світла недорозвинений зір у крота або відсутній взагалі у дощового черв'яка, сліпака, личинок комах.
• тварини ґрунту на зиму переміщуються у глибші шари (на глибині до 1,5 метра зимують дощовий черв'як, кріт);
• дощові черв'яки чутливі до висихання, у спеку переміщуються в глиб ґрунту;
• для орієнтування розвинені нюх та дотик у крота й дощового черв'яка.
Перейдіть за посиланням.
https://m.youtube.com/watch?v=LeBf_VxnQ7s
Домашнє завдання :
читати 42 параграф
письмово на вибір два питання до параграфу
письмово на вибір два питання до параграфу
41.Водне середовище життя.Пристосування організмів до життя у воді.
СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ – це все, що оточує організм (умови, в яких живуть організми).
Водне середовище — це різні водойми планети від маленьких струмків до океанів.
У водному середовищі існування провідна роль належить температурі, освітленню, тиску, газовому складу, солоності води, рельєфу дна, швидкості водних течій.
ПРОВІДНА РОЛЬ ЧИННИКІВ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ:
| Чинник | Вплив |
| світло | зосереджене у верхніх шарах водойм |
| температура | зміна не така різка, бо вода повільніше нагрівається і охолоджується, але тепліше у верхніх шарах водойми |
| солоність води | Розрізняють прісні та солоні водойми |
| склад води | Кисню менше, ніж в атмосфері, вода забруднюється розливами нафти |
| тиск | зростає з глибиною |
| рельєф дна | багато організмів живе на коралових рифах |
| швидкість водних течій | теплі водні течії підвищують температуру води |
ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ водного середовища:
• має різний вміст солей (розрізняють прісні річки, ставки, озера, джерела та солоні моря і океани);
• світло зосереджене у верхніх шарах водойм;
• коливання температури не такі різкі, як у повітрі, але тепліше у верхніх шарах водойми;
• вода має менший уміст кисню, ніж атмосфера, він зосереджений у верхніх шарах (одні тварини для дихання використовують кисень, розчинений у воді, інші – атмосферний кисень);
• значні перепади тиску.
Тварини водного середовища: окунь, щука, синій кит, жук-плавунець, дельфін, акула, кашалоти, креветки, кальмари, раки, краби, восьминоги, медузи, дафнія, скат, поліпи, морські зірки.
Рослини водного середовища: водорості, біле латаття, ряска, глечики жовті, осока, очерет, стрілолист, лепеха, сусак, рогіз.
ПРИСТОСУВАННЯ ТВАРИН до водного середовища:
• дихають розчиненим у воді киснем за допомогою зябер, через шкіру;
• обтічна форма тіла вкрита слизом;
• піднімаються на поверхню води, щоб вдихнути повітря (дельфіни, кити);
• тварини водних глибин не мають взагалі або поганий зір;
• у деяких глибоководних організмів є світні органи;
• підшкірний жир у великих мешканців холодних морів (морські слони, моржі, тюлені)
• наявність плавців для збереження рівноваги та хвоста в ролі керма, плавальних перетинок між пальцями в селезня, бобра, жаби, ластів у тюленів та моржів, задні кінцівки у формі весла в жука-плавунця;
• реактивний рух у протилежну сторону до випущеного струменя води (медузи, восьминоги, кальмари);
• у водоплавних птахів та бобрів спеціальна рідина, що змащує та захищає покрив від намокання.
Способи руху тварин водного середовища.
| Способи руху | Приклади тварин | Пристосування |
Плавання
| Дельфіни, риби, жук-плавунець, тюлені, моржі | Обтічна форма тіла, плавники, хвіст, ласти, плавальні кінцівки дозволяють плавати |
Реактивний рух
| Восьминоги, кальмари | рух у протилежну сторону до випущеного струменя води |
ПРИСТОСУВАННЯ РОСЛИН до водного середовища:
• зелені рослини живуть у верхніх шарах водойми, куди надходить світло;
• водні рослини мають гнучке стебло, бо коренями прикріплені до дна водойми, а листки й квітки плавають на її поверхні (латаття біле, глечики жовті, ряска);
• листки деяких водяних рослин нагадують стрічки для збільшення поверхні вбирання з води кисню та поживних речовин (водорості).
ОЗНАКИ ТВАРИН для визначення, чи мешкає у водному середовищі:
• наявність зябер;
• замість кінцівок плавці та хвіст для плавання;
• обтічна форма тіла зі слизом;
• найбільші тварини планети живуть тільки у воді;
• плавальні перетинки на кінцівках;
• ласти в тварин;
• здатність до реактивного руху.
ОЗНАКИ РОСЛИН для визначення, чи мешкає у водному середовищі:
• характерний вигляд водних рослин: дуже довге гнучке голе стебло;
• листя за формою подібне на стрічку.
Перейдіть за посиланням
Домашнє завдання :
читати 41 параграф
письмово на вибір два питання до параграфу
письмово на вибір два питання до параграфу
§40. Наземно-повітряне середовище життя організмів
Різноманітність середовищ життя.
Організми живуть у різних середовищах: наземно-повітряному, водному та ґрунтовому . Кожне з них має свої особливості умов існування: освітленість, температуру, зволоженість, наявність повітря.
Життя організмів у наземно-повітряному середовищі пов’язане із земною поверхнею та повітрям. Безперервне перебування організмів у повітрі неможливе. Комахи і птахи певний час використовують повітряні течії для переміщення, а потім шукають опору на земній поверхні.
Життя організмів у водному середовищі — це життя в різних водоймах планети від маленьких струмків до океанів. Ґрунтовим середовищем є ґрунт — верхній родючий шар Землі.
Розрізняють наземно-повітряне, водне та ґрунтове середовища життя.
Особливості наземно-повітряного середовища. У наземно-повітряному середовищі достатньо світла і повітря. Проте зволоженість і температура повітря дуже різноманітні. Болотисті території мають надмірну кількість вологи, у степах її значно менше. Відчутними є добові і сезонні коливання температури.
Пристосування організмів до життя в умовах різної температури і зволоженості. Найбільше пристосувань організмів наземно-повітряного середовища пов’язано з температурою і вологістю повітря. Тварини степу (скорпіон, павуки тарантул і каракурт, ховрахи, миші полівки) ховаються від спеки в нірках. Від спекотних променів Сонця рослин захищає посилене випаровування води листками. У тварин таким пристосуванням є виділення поту.
З настанням холодів птахи відлітають теплі краї, щоб весною знову повернувся на місце, де народилися і де дадуть потомство.
Особливістю наземно-повітряного середовища в південних областях України чи в Криму є недостатня кількість вологи.
Пристосування організмів до пересування в наземно-повітряному середовищі. Для багатьох тварин наземно-повітряного середовища важливим є пересування по земній поверхні або в повітрі. Для цього в них виробилися певні пристосування, а їх кінцівки мають різну будову. Одні пристосувалися до бігу (вовк, кінь), другі — до стрибків (кенгуру, тушканчик, коник), треті — до польотів (птахи, кажани, комахи) .Вужі, гадюки взагалі не мають кінцівок, тож рухаються, вигинаючи тіло.
Насіння і плоди деяких наземних рослин переміщуються на значні відстані за допомогою вітру або тварин .
До життя високо в горах пристосувалося значно менше організмів, тому що для рослин там замало ґрунту, вологи й повітря, а для тварин виникають ще й труднощі з переміщенням. Проте деякі тварини, наприклад гірські козли муфлони , здатні рухатися майже вертикально вгору і вниз, якщо є хоч невеликі нерівності. Тому вони можуть мешкати високо в горах.
Пристосування організмів до різного освітлення. Одним із пристосувань рослин до різного освітлення є спрямування листків до світла. В тіні листки розташовуються горизонтально: так на них потрапляє більше світлових променів. Світлолюбні пролісок та ряст розвиваються і цвітуть рано навесні. У цей час їм вистачає світла, бо листки на деревах лісу ще не розпустилися.
Пристосуванням тварин до цього чинника наземно-повітряного середовища життя будова і розміри очей. Більшість тварин цього середовища мають добре розвинені органи зору. Так, яструб з висоти свого польоту бачить мишу, яка біжить полем.
Упродовж багатьох століть організми наземно-повітряного середовища пристосувалися до впливу його чинників.
Перейдіть за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=-RUJ4X0oB6o
Перейдіть за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=-RUJ4X0oB6o
Домашнє завдання :
читати 40 параграф
Проведіть спостереження за чудовими птахами України лелеками. Ви побачите, як плавно і красиво переміщується цей птах, які великі в нього крила. Зверніть увагу на довгі ноги цих птахів. Спробуйте знайти відповідь на запитання: «До чого пристосувалися лелеки, маючи такі ноги?»
Проведіть спостереження за кількома рослинами наземно-повітряного середовища, а також тваринами, які ведуть лише наземний спосіб життя?
§39.ПРИСТОСУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ ДО ПЕРІОДИЧНИХ ЗМІН УМОВ СЕРЕДОВИЩА.
Періодичні зміни умов середовища.
Зміни, що повторюються в навколишньому середовищі з дня на день, з року в рік через певні проміжки часу (періоди), називають періодичними. У природі нашої країни протягом року змінюються кількість надходження сонячного світла і тепла, температура повітря, опади. Змінюються відповідно пори (сезони) року — весна, літо, осінь, зима. Такі зміни називаються сезонними.
Зміни, що повторюються в навколишньому середовищі з дня на день, з року в рік через певні проміжки часу (періоди), називають періодичними. У природі нашої країни протягом року змінюються кількість надходження сонячного світла і тепла, температура повітря, опади. Змінюються відповідно пори (сезони) року — весна, літо, осінь, зима. Такі зміни називаються сезонними.
Щодоби відбувається зміна дня і ночі. Такі зміни називаються добовими.
Як ви вже знаєте, сезонні зміни зумовлені рухом Землі навколо Сонця, а добові — навколо своєї осі.
Періодичні зміни умов середовища пов'язані з рухом нашої планети навколо Сонця та навколо своєї осі.
Пригадайте, за який час Земля здійснює повний оберт навколо своєї осі і навколо Сонця ?
Пристосування рослин до періодичних змін умов середовища.
Коли змінюються день і ніч, то відповідно змінюються освітлення, температура і вологість повітря.
Коли змінюються день і ніч, то відповідно змінюються освітлення, температура і вологість повітря.
Пристосування рослин до зміни пір року вам добре відомі.
Взимку рослини перебувають у стані спокою. їхні корені не поглинають воду, по стеблу не ручаються речовини. Навесні, коли земна поверхня починає більше отримувати від Сонця світла і тепла, змінюються умови середовища — волога, що є у ґрунті, доступною кореням рослин. Рослини починається швидко рости і розвиватись. Улітку вологи, світла і тепла вистачає, щоб продовжували ріст і розвиток рослин. Восени світловий день коротшає, ночі довшають, температура повітря знижується. Вода не може надійти у корені. За таких умов ріст і розвиток рослин уповільнюються. У багатьох із них опадає листя. Це біологічне явище називають листопадом
Листопад — дуже важливе пристосування рослин до умов зими. Якби листяні дерева нашої місцевості не скидали на зиму листя, вони загинули б, тому що листя продовжувало б випаровувати воду, в її час як її надходження з мерзлого ґрунту припинилося. Ялина і сосна легко переносять узимку тимчасову нестачу води. Хвоя випаровує її набагато менше, ніж листки листяних дерев.
Рослини пристосувалися до скорочення або збільшення світлового дня, зниження або підвищення температури повітря і ґрунту, кількості вологи та ін.
Пристосування тварин до періодичних змін умов середовища. Під впливом чинників неживої природи відбуваються періодичні зміни і в житті тварин. Одні з них пристосувалися до активного життя вдень, інші — вночі. Наприклад, горобці, ластівки — денні птахи, а сови, пугачі — нічні.
Великі очі — пристосування нічних птахів
Сови полюють уночі, тому в них дуже гострий зір і прекрасний слух. Великі і опуклі очі сови вловлюють найслабше світло. Саме тому вони добре бачать не тільки в сутінках, а й у темряві.
Кажани також нічні тварини. Але на відміну від сов — вони орієнтуються в темряві за допомогою власних звукових сигналів. Це є пристосування кажанів до нічного способу життя.
Метелики павичеве око і білан капустяний активні вдень, а бражник березковидний — уночі . Денні метелики мають яскраве забарвлення та добре розвинений зір, а в нічних забарвлення невиразне і розвинений нюх.
Пристосуваннями тварин до добових змін умов середовища є різна активність у світлу й темну пору.
Ластівки, лелеки, солов’ї восени відлітають на зимівлю в тепліші краї, а навесні знову повертаються. Тому їх називають перелітними птахами. Так вони пристосувалися до періодичних змін пір року. Адже з настанням зими кількість насіння і плодів, комах, дрібних тварин, якими живляться птахи, зменшується. Птахів, що залишаються зимувати, називають осілими. Вони теж пристосувалися до сезонних змін. Під шкірою у них накопичується шар жиру, який захищає від холоду й слугує запасом поживних речовин. Ворони, галки, сороки, граки восени перебираються ближче до людських осель.
Крім птахів, у холодну пору року від недостатньої кількості корму потерпають і звірі. Щоб пережити цей несприятливий період, тварини мають різні пристосування. їжак, борсук з осені до весни перебувають в облаштованих норах , а бурий ведмідь — у барлозі. У цей час вони не живляться і не рухаються, їхнє дихання уповільнюється. Такий стан називається сплячкою. Запаси жиру, накопичені цими тваринами восени, забезпечують їх існування упродовж кількох зимових місяців.
Ящірки і жаби взимку перебувають у стані заціпеніння. Подібний стан властивий і комахам. Ви, напевно, бачили між віконними рамами заціпенілих мух і комарів. Вони перебувають у такому стані до весни, а потім «оживають» — починають рухатись у пошуках їжі.
Узимку хутро лисиці густішає — до літнього хутра додається зимовий підшерсток. У пір’яному покриві птахів розвивається пуховий прошарок. Між ворсинками підшерстку та пуху Затримується повітря. Воно захищає тіло тварин від переохолодження.
У зайців хутро не лише густішає, але й змінюється його забарвлення. Взимку заєць-біляк стає білим, лише кінчики вух залишаються чорними . Біле хутро дає змогу зайцю залишатися на снігу непоміченим вовками і лисицями.
Пристосуванням тварин до сезонних змін умов середовища є сплячка, переліт птахів, накопичення під шкірою жиру, поява підшерстку і пуху, зміна забарвлення тощо.
Скарбничка знань
Людина навчилася впливати на природні пристосування організмів до сезонних змін середовища. Завдяки штучному освітленню, вчасному підживленню та поливу, підтримці температури, сприятливої для росту і розвитку рослин, урожай у теплицях отримують весь рік.
Перейдіть за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=SULxdVfAyTY
Перейдіть за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=SULxdVfAyTY
Домашнє завдання :
читати 39 параграф
читати 39 параграф
Написати на листочку, які зміни відбуваються з рослинами тваринами вашої місцевості в різні пори року.
§38 Чинники середовища життя на планеті Земля
Поняття про середовище життя. З усіх планет Сонячної системи життя існує лише на Землі.
Бо на цій планеті є всі необхідні умови: повітря, вода, достатньо світла і тепла. Одні організми живуть у
воді, інші — на суходолі чи у ґрунті.
Умови, в яких живуть організми, називають середовищем життя.
На порівняно невеликій площі на суходолі обабіч екватора мешкає набагато більше організмів, ніж на всьому материку Антарктида. Чим це можна пояснити? Поблизу екватора вдосталь світла, тепла і вологи, ніколи не буває зими. В Антарктиді світла і тепла обмаль. Літо коротке і холодне. Тобто умови життя в районі екватора набагато сприятливіші для організмів.
Усе те, що впливає на організми і своєю дією сприяє або заважає їх існуванню та розселенню, називають чинниками середовища життя.
На організми впливають чинники неживої
Це освітленість, температура, повітря, вологість (для багатьох організмів — наявність питної води).
Крім чинників неживої природи, організми також зазнають впливу інших організмів. Такі впливи називають чинниками живої природи. Хто обізнаний з вирощуванням картоплі, той знає, якої шкоди завдає їй колорадський жук. Крони дерев заважають сонячному світлу проникати до трав’янистих рослин, що ростуть під ними.
Це приклади негативного впливу чинників живої природи.
Але у живій природі існують і корисні впливи. Наприклад, деякі тварини розносять насіння рослин, що сприяє їх розселенню. Птахи, які живляться комахами, уберігають сад від шкідників .
Це приклади негативного впливу чинників живої природи.
Пригадайте, яке значення мають повітря, вода і ґрунт для існування організмів. Безпосередній вплив людини на організми теж є чинником живої природи. Людина створює заповідні території для збереження і примноження організмів. Наприклад, якби не було створено сприятливих умов для життя зубрів, їх сьогодні не залишилося б у живій природі (мал. 142). Безконтрольним полюванням на тварин та виловом риби людина негативно впливає на середовище життя організмів.
Дедалі відчутнішим стає вплив господарської діяльності людини. Прокладання доріг, вирубування лісів на великих площах, зведення гребель несприятливо позначається на умовах життя організмів, які там мешкають.
Зубри
Різноманітні чинники середовища життя організмів можна об’єднати у три групи: чинники неживої природи, чинники живої природи, господарська діяльність людини.
Освітленість як чинник неживої природи. Цей чинник неживої природи визначає добові, місячні та сезонні зміни у поведінці більшості тварин, а також їх здатність орієнтуватися у просторі. Тварини. які мають добре розвинені органи зору, успішно добувають їжу у світлий
час доби. Наприклад, ластівки активні вдень і відпочивать уночі,коли світла обмаль. Кажани, навпаки, вилітають зі своїх схованок після настання темряви. Людині та багатьом тваринам світло потрібне, щоб бачити предмети довкола себе.
Як ви вже знаєте, під дією світла рослини утворюють органічні речовини з неорганічних. При цьому виділяється кисень, необхідний для існування тварин і людини.
Світло впливає на ріст, цвітіння й плодоношення рослин.
На освітлених сонцем місцях ростуть світлолюбні рослини (сосна, береза, волошка), а тіневитривала папороть росте в затінку.
Температура середовища має особливе значення для холоднокровних тварин (вужів, гадюк, жаб). Вони активні лише в теплу пору року.
Волошка
Вологість. Значну частину тіла організмів становить вода. Рослинам вона потрібна для поглинання неорганічних речовин із ґрунту. Речовини до всіх органів рослини теж транспортує вода. Вона бере участь й у процесах живлення рослин. Отже, вологість повітря і ґрунту належить до важливих чинників середовища життя.
Тварини отримують потрібну їм воду разом із спожитою їжею або під час водопою.
Тварини отримують потрібну їм воду разом із спожитою їжею або під час водопою.
Жаби, дощові черв’яки і деякі молюски здатні жити тільки у зволожених місцях. А для багатьох організмів, наприклад риб, медуз, водних рослин, вода є середовищем життя.
Повітря. Більшість організмів дихають киснем, що міститься в повітрі. Тому наявність достатньої кількості повітря є важливою умовою життя. Вуглекислий газ, що входить до складу повітря, потрібний рослинам для живлення. Проте збільшення його кількості гальмує процеси дихання, негативно впливає на життя організмів.
Для організмів мають значення вологість і температура повітря. Тому недаремно їх називають у прогнозах погоди.
Освітленість, температура, вологість, наявність повітря є визначальними чинниками неживої природи, що впливають на окремі організми.
Станьте дослідниками природи
Дослідіть вплив чинників середовища на організми. Для цього оберіть рослину і тварину своєї місцевості і спостерігайте за ними кілька днів. Складіть розповідь про чинники середовища життя спостережуваних організмів.
Доберіть цікаві відомості про особливості будови і поведінки одного з організмів.
Перейдіть за посиланням
https://m.youtube.com/watch?v=NuP_f091y5Q
Перейдіть за посиланням
https://m.youtube.com/watch?v=NuP_f091y5Q
Домашнє завдання читати параграф 38
Дайте письмово відповідь:
1. Уявіть ,що в лісі зник вуглекислий газ.Для яких організмів це найбільш небезпечно:равлика,маслюка,клена,підосичника,конвалії,амеби,крота,ліщини?Чому?
2. Кисень у великій кількості використовується для дихання, горіння, окиснення. Однак його вміст у повітрі до цього часу мало змінився? Як ви вважаєте, чому?
§ 37. Визначення організмів за визначниками
Чи багато назв рослин, тварин, грибів ви знаєте? Як бути, якщо назви організмів вам не відомі, але ви хочете їх знати? Розв’язати цю проблему допомагають визначники рослин, тварин, грибів . їх виготовляють у формі книг чи атласів.Визначати організми можна за певними ознаками, описаними в атласах-визначниках, книгах-визначниках.
Гербарний зразок лілійника жовтого
Як укладений атлас-визначник. У визначнику наведені назви організмів двома мовами: мовою країни, у якій видано атлас, і латинською.
Подані описи зовнішніх ознак організму, наприклад для квіткової рослини — будова стебла, форма листків, форма, кількість і будова квіток, плодів, кореня, тобто всіх органів рослини.
Існують окремі визначники комах, птахів, звірів та інших груп тварин. Часто у визначнику розміщують малюнок чи фотографію організму
Приклади інформації, вміщеної в атласах-визначниках рослин і тварин
В окремих випадках при визначенні організму потрібно мати збільшувальний прилад, наприклад лупу. Це допомагає краще розглянути дрібні частини тіла організму.
Домашнє завдання
Прочитати параграф 37
Виконати завдання в зошиті ст. 64
Приклади малюнків додаю(за допомогою них визначити , що це за організм і надати характеристику)
§36 Отруйні рослини ,тварини і гриби.
Отруйні рослини — рослини, в яких містяться токсини та/або хімічні речовини, які являють собою серйозний ризик виникнення хвороби, травми або смерті у людей чи тварин. Отруйні речовини (рослинні токсини, отрути рослин) можуть міститися у всій рослині загалом, або в різних її частинах – у надземних: листках, квітках, плодах, насінинах, корі, та підземних: кореневищах, коріннях, цибулинах, бульбах. Дія отруйних рослин зумовлена вмістом у них різних отруйних речовин.
Більшість отруйних рослин росте в тропічних країнах. У світі відомо близько 10 тис. видів отруйних рослин, з яких в Україні росте до 250-300 видів.
Отруйні рослини використовують у народній медицині та для виготовлення ліків у фармацевтичній промисловості
Домашнє завдання-параграф 36.
Написати про 1отруйну рослину.тварину чи гриб(на вибір)нашої місцевості. В зошиті заповнити таблицю на ст. 64.
Перейдіть будь ласка за посиланням
завдання виконати до 11.04
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Гриби мають ознаки і рослин, і тварин.
Подібно до рослин, вони не рухаються, постійно ростуть. Проте гриби позбавлені хлорофілу і живляться готовими органічними речовинами, що отримують від інших організмів та з їх відмерлих решток. Цим гриби подібні до тварин. Більшість грибів має вигляд довгих ниток, які утворюють грибницю. Поживні речовини гриби вбирають усією поверхнею тіла.
Різноманітність грибів.
У природі поширені шапинкові гриби, гриби-паразити,цвілеві гриби,дріжджі
Перейдіть ,будь ласка ,за посиланням
У шапинкових грибів грибниця знаходиться у ґрунті. А для розмноження у них утворюється плодове тіло. Воно складається з шапинки і ніжки
Вправа- Малюємо гриб
Намалювати схему будови шапинкового гриба і підписати складові його будови.
Чимало грибів живуть на інших організмах.
Тому їх називають грибами-паразитами .
На пшениці, житі, смородині паразитують іржасті гриби. Пошкоджені ними рослини вкриваються плямами кольору іржі, звідси і назва грибів .
На пшениці, житі, смородині паразитують іржасті гриби. Пошкоджені ними рослини вкриваються плямами кольору іржі, звідси і назва грибів .
Паразитуючи на рослинах, вони знижують їх урожай.
Паразитичними грибами є гриби-трутовики. їх ви бачили на стовбурах дерев. Гриби-паразити можуть жити на тілі людини і тварин, викликаючи різні захворювання. Поширеними грибковими захворюваннями людини є деякі хвороби шкіри і нігтів.
Цвілеві гриби присутні всюди.
Варто хлібу залежатися, як він вкривається цвіллю
їсти такий хліб не можна.
Гниття фруктів і овочів також викликане цвілевими грибами. Але є серед цих грибів і дуже корисні. їх використовують у виготовленні антибіотиків, а також сортів твердого сиру.
Дріжджові гриби знає кожна господиня, бо без них не виготовити смачне і пухке тісто.
Опинившись у розчині теплої води і цукру, дріжджові гриби швидко ростуть і розмножуються. Живляться дріжджі цукром і при цьому виділяють вуглекислий газ, який розпушує тісто.
Цвілеві гриби присутні всюди.
Гниття фруктів і овочів також викликане цвілевими грибами. Але є серед цих грибів і дуже корисні. їх використовують у виготовленні антибіотиків, а також сортів твердого сиру.
Дріжджові гриби знає кожна господиня, бо без них не виготовити смачне і пухке тісто.
Особливості бактерій.
Бактерії надзвичайно поширені на земній кулі. Вони є в атмосфері, ґрунті, кратерах вулканів, на дні водойм, у тілах організмів. Бактерії виявлені на висоті близько 11 км від поверхні Землі. Птахи можуть піднятися у повітря лише на кілька кілометрів. Бактерії живуть навіть у льодовиках і гарячих джерелах, де температура сягає 90 °С.
Тіло бактерій складається з однієї клітини мікроскопічних розмірів. Проте, на відміну від інших організмів, у клітині бактерії відсутнє ядро. Форми бактерій різноманітні.
Одні бактерії живляться готовими органічними речовинами. Вони поглинають їх із навколишнього середовища через поверхню клітини. Інші бактерії, як і рослини, можуть самі створювати органічні речовини з неорганічних. Існують групи бактерій, здатні жити без кисню.
Бактерії — одноклітинні організми мікроскопічних розмірів. У клітинах бактерій відсутнє ядро.
Значення бактерій. Незважаючи на мікроскопічні розміри, роль бактерій у природі величезна. Серед них є корисні і шкідливі.
До корисних належать бактерії гниття, які розкладають органічні речовини відмерлих організмів на неорганічні. Утворені неорганічні речовини поглинають із ґрунту рослини і використовують для свого живлення.
Завдяки бактеріям гниття на планеті не накопичуються рештки рослин і тварин, а ґрунт збагачується поживними речовинами.
Без корисних бактерій неможливо виготовити кисломолочні продукти (сир, сметану, кефір, різні йогурти) , квасити плоди та овочі.
Ангіну, туберкульоз викликають хвороботворні бактерії. Тож серед бактерій є шкідливі для людини.
Перейдіть ,будь ласка ,за посиланням
Домашнє завдання : прочитати параграф 35.
В зошиті виконати завдання до теми уроку.
